„Журнал апатэйнагоднага року“ Даніела Дефо – книга, опублікована у 1722 году. У її рамках розповідаються переживання однієї людини під час Великої чумы Лондона у 1665 році, коли бубонна чума спустошувала місто. Книга подана як свідчення очевидця; у її створенні поєднуються дослідження та уява, що дозволяє детально відобразити атмосферу того часу, вигляд вулиць, районів міста та кількість жертв. Щодо класифікації цієї книги існують розбіжні думки: деякі вважають її автентичною історією, інші – історичним художнім твором, а багато хто розглядає її як щось середнє між цими двома категоріями.