«Ved Vejen» Германа Банга — повість, опублікована 1886 року у складі збірки «Stille Eksistenser». Дія розгортається в невеликому данському провінційному містечку, осередком якого є залізнична станція, а твір через своїх персонажів змальовує тихий відчай повсякденного життя. У центрі оповіді — меланхолійна дружина начальника станції Катінка Баї, замкнена в бездітному шлюбі; її світ змінюється, коли потягом прибуває молодий управитель маєтку Хус. Їхній зв’язок, що поступово поглиблюється, розгортається через тонкі зустрічі й невисловлені емоції в історії про нездійсненну тугу та приховану самотність.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Ved_Vejen Сторінка Вікіпедії про цю книгу: da.wikipedia.org/wiki/Ved_Vejen_(roman))