„Три внески в теорію сексу“ Зигмунда Фрейда – це революційне творення, опубліковане у 1905 році, яке представляє його новаторську теорію людської сексуальності. У трьох есеях Фрейд досліджує процеси розвитку сексуальності, аналізуючи те, що він називає сексуальними абераціями, дитячу сексуальність та зміни, що відбуваються під час пубертету. Він стверджує, що сексуальні бажання існують ще з дитинства, а порочні тенденції є універсальними, а не характерними лише для аномалій. Цей твір пов’язує сексуальність із недовільними силами та неврозами, вводячи поняття, які згодом стали центральними для психоаналітичної теорії та радикально кинули виклик вікторіанським уявленням про людську природу.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Three_Essays_on_the_Theory_of_Sexuality