„Підхід до філософії“ Ральфа Бартона Перрі – це філософський трактат, написаний на початку XX століття. У цій праці досліджується взаємозв’язок між філософією та практичним досвідом життя з метою зроблення філософських концепцій зрозумілими для широкого кола читачів. Через це дослідження Перрі намагається показати, як філософське мислення виникає з повсякденних інтересів та досвіду людини, подолуючи розрив між абстрактною думкою та практичним життям. У вступі до книги Перрі розглядає питання того, що таке філософія та чим вона повинна бути, заперечуючи поширену думку про те, що філософія – це ексклюзивне академічне заняття, відокремлене від реалій повсякденного життя. Він підкреслює, що філософія тісно пов’язана з практичним існуванням людини, і що розуміння своєго життєвого призначення природним чином спонукає до філософських роздумів. Перрі зазначає, що люди не починають свій шлях у філософії з нуля; натомість вони дотримуються певних звичаїв та цілей, сформованих їхнім оточенням, і закликає читачів розглядати власні філософські нахиллення як необхідну частину свого життєвого досвіду. Його мета – довести, що філософія може виростати з інтересів, вже присутніх у кожній людини, та спонукати читачів розпізнавати філософські аспекти свого власного життя.