„Мої спогади про лорда Байрона“ княгині Терези Гвіччолі – це біографічний твір, написаний наприкінці XIX століття. Метою цього видання є надання інтимного портрета відомого англійського поета лорда Байрона, усунення хибних уявлень про його характер та дослідження його моральних та інтелектуальних аспектів. Гвіччолі прагне розрізнити справжнього людину від тих образів, які він створив у своїй поезії, аналізуючи різні аспекти життя та репутації Байрона на думку тих, хто його знав. У вступі авторка пояснює свою мету – розкрити багатогранний характер Байрона, порівнявши суспільне сприйняття його як митця з тим, ким він був насправді. Гвіччолі стверджує, що багато хибних уявлень виникають через змішування його літературних персонажів із справжньою натурою. Вона підкреслює необхідність більш точного відображення моральних якостей Байрона, торкаючись таких важливих тем, як особиста чеснота, незалежність, дружба та його складні стосунки з оточуючими. Вступ закладає основу для подальших розділів, в яких буде глибше розглянуто життя Байрона, його переконання та взаємодію з видатними сучасниками.