«Contos» Еси де Кейроша — це збірка оповідань, написаних на початку XX століття. Ця збірка демонструє різноманітну оповідну майстерність автора, поєднуючи фантастику з критичними заувагами про суспільство, і зосереджується на різних персонажах та соціальних темах, що відображають складність людських стосунків. На початку твору оповідь знайомить читача з персонажем Макаріу — чоловіком, детально змальованим у процесі його буденного життя, коли він виявляється втягнутим в особисту кризу, спричинену коханням. На тлі північного містечка Макаріу згадує жінку, яка його зачаровує, спонукаючи його до самоаналізу та розкриваючи напруженість між його бажаннями й обмеженнями, нав’язаними його соціальним середовищем. Еса де Кейрош майстерно протиставляє привабливість романтичних прагнень суворим реаліям життя, готуючи ґрунт для розгортання подій у житті Макаріу та висвітлюючи складну динаміку кохання й суспільних очікувань.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Contos_(E%C3%A7a_de_Queiroz))