«Таємна дипломатична історія XVIII століття» Карла Маркса — це історичний нарис, написаний наприкінці XIX століття. У цій праці аналізується дипломатичний обмін між різними європейськими державами у XVIII столітті, особливу увагу приділено взаєминам між Великою Британією та Росією. Вона дає змогу зрозуміти політичні маневри й мотиви, що стояли за історичними подіями, зокрема у зв’язку з конфліктами за участю Туреччини. На початку тексту представлено кілька тогочасних дипломатичних листів визначних діячів, таких як пан Рондо та сер Джордж Макартні, у яких докладно описано їхні спостереження й переговори щодо ставлення Росії до Османської імперії та її амбіцій у Європі. За допомогою цих листів Маркс створює підґрунтя для розгляду того, як англійські дипломати висловлювали водночас занепокоєння та неоднозначне ставлення до російської могутності, виявляючи свою покірність і страх, а паралельно плануючи стратегічні союзи заради власної вигоди. Ці листи стають основою ширшої критики Марксом політичної динаміки тієї доби та мінливих союзницьких відносин між європейськими народами, закладаючи підвалини для історичного аналізу, що ставить під сумнів мотиви й доброчесність дипломатії XVIII століття.