„Похований храм“ Моріса Метерлінка – це філософський трактат, написаний на початку XX століття. У цьому творі розглядається природа справедливості, ставляться під сумнів її основи та досліджується взаємозв’язок між людською мораллю та природним законом. У тексті розглядаються ідеї фізичної та соціальної справедливості, підкреслюючись складність та часто протиріччя, властиві людським діям та суспільним нормам. На початку книги автор пропонує глибокий аналіз поняття справедливості для тих, хто не вірить у всевидючого Суддю, який контролює моральну поведінку людей. Він ставить критичні питання щодо існування справедливості поза межами людських законів та суспільних оцінок, спонукаючи читача замислитися над сутністю справедливості у зв’язку з соціальними процесами, а не божественним наглядом. Цей вступ створює основу для детального розгляду різних форм справедливості – фізичної, психологічної та соціальної – а також внутрішніх труднощів у розумінні та досягненні справжньої справедливості на тлі людської неперевіреності.