„Мюнхаузен XX“ В. Г. Ворфеля – це художній твір, написаний на початку ХХ століття. У ньому розповідається про нащадків знаменитого барона Мюнхаузена, їхні фантастичні пригоди та дивакуваті історії. Головний герой – сам розповідач – ділиться своєю життєвою історією, сповненою сенсаційних випадків, поєднуючи в ній теми уяви, перебільшення та гумору. Початкова частина „Мюнхаузена XX“ створює атмосферу дивакуватої подорожі; розповідь починається з дитинства героя, яке було ознаменоване смертю його батька та загадковим пакунком, що він успадкував. У п’ять років він дізнається, що є „Принцем брехунів“, і його не карають за вигадки – це свідчить про те, що розповідання історій цінуються в його родині. З віком він описує різноманітні кумедні та незвичайні події, які підкреслюють його неординарний спосіб життя. Ці перші розділи створюють атмосферу пригод та фантазії, заохочуючи читачів з нетерпінням очікувати на дивакуваті ситуації та вигадливі подвиги героя у його пошуках таємниць цього загадкового пакунка.