«Storia degli Italiani, т. 13 (із 15)» Чезаре Канту — історична праця, написана наприкінці XIX століття. Цей том присвячено Французькій революції та її впливу на Італію; у ньому розглядаються соціальні й політичні потрясіння переломного періоду європейської історії. Праця має на меті висвітлити розвиток італійського суспільства та інституцій у контексті ширших революційних ідеалів. На початку тому йдеться про глибокі наслідки Французької революції для Італії, з акцентом на конфлікті між традиційною владою та зростаючими вимогами свободи й рівності. Канту розповідає про революційний запал, що поширився Францією, та його вплив на настрої в Італії, зокрема про утвердження революційних ідей щодо суверенітету народу. Він змальовує хаос, що настав, коли різні угруповання, керовані філософськими й політичними прагненнями, боролися за владу та намагалися перебудувати суспільство, породжуючи як прагнення до свободи, так і жахи терору, що позначили цю добу. Складність цих суспільних рухів створює основу для розуміння ширших наслідків революції в усій Італії.