«Береги Ваю: поема Роберта Блумфілда» — поетичний твір, написаний на початку XIX століття, що оспівує красу природи й роздуми про життя вздовж річки Вай в Уельсі. Як поему, її можна класифікувати як ліричну оповідь, що змальовує мальовничі краєвиди та особисті роздуми поета під час його подорожі цією ідилічною сільською місцевістю. У поемі Блумфілд вирушає в подорож вниз за течією Ваю разом із друзями, подаючи яскраві описи природних пейзажів та історичних пам’яток, які вони зустрічають. Оповідь розгортається у чотирьох книгах, поєднуючи спостереження за навколишньою природою — лісами, пагорбами й річками — з особистими анекдотами та емоційними роздумами. Зображено різних персонажів, зокрема веселих збирачів колосків і історичних діячів, а крізь увесь текст проходять теми кохання, втрати та скороминущої краси природи. Поема підносить прості переживання подорожі та дружби до глибшого дослідження людських емоцій і захоплення дивами світу. Загалом «Береги Ваю» є оспівуванням як пейзажу, так і медитативних думок, які він пробуджує в тих, хто мандрує його берегами.