„Вірші Вільфреда Оуена“ – це збірка воєнної поезії, опублікована після смерті автора на початку XX століття. Вона охоплює гострі та трагічні теми, пов’язані з Першою світовою війною. Вірші були написані переважно під час служби Оуена солдатом; вони глибоко розкривають жахи бойових дій, марність війни та емоційні та фізичні наслідки, які вона залишає як для окремих людей, так і для суспільства. Творчість Оуена вирізняється жорстоким реалізмом та співчутливим зображенням переживань солдатів, що робить його важливим коментарем до глорифікації війни. Серед найвідоміших віршів збірки – „Dulce et Decorum est“, який контрастує романтизм, часто асоціюваний із війною, з жорстокою реальністю, з якою стикаються солдати, та „Гімн загиблим молодим“, що оплакує втрати на полі бою та критикує відсутність традиційних ритуалів жалоби за загиблими солдатами. Вірші Оуена відображають як особистий біль, так і широкосмагнітні соціальні проблеми; вони використовують живописні образи та новаторську мову, щоб передати травми та розчарування цілого покоління. Зрештою, ця збірка є потужним свідченням людської ціни війни та закликом до пам’яті та співчуття, а не до героїзму та слави.