„Павешчані історії з Південного моря“ Джека Лондона – це збірка оповідань, написаних на початку XX століття. Книга розповідає про життя та пригоди різних персонажів, які мешкають на островах Південно-Тихого океану, а також торкається таких тем, як виживання, культурні конфлікти та стійкість людини перед силами природи. Першою оповіданням збірки є „Будинок Мапухі“, присвятована молодому Александру Раулю, який бере участь у торговельній експедиції в лагуні Хікуэру. Там він зустрічає Мапухі – місцевого жителя, який знайшов дивовижну перлу та бажає отримати за неї будинок. Поки Рауль бореться з економічними та особистими наслідками цієї угоди, а також з побоюваннями щодо наближаючейся бурі, читачі спостерігають за складними взаємовідносинами персонажів та соціальними аспектами торгівлі та бажань. Настойчивість Мапухі на отриманні певної ціни за перлу розкриває складності визначення цінності у світі, розділеному між традиціями та комерцією. Ця історія створює підґрунтя для подальших проблем, адже сили природи загрожують порушити життя всіх учасників цих подій.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/South_Sea_Tales_(London_collection))