„Хаси“ Пі. Р. Т. Гердона – це всебічний етнографічний твір, написаний на початку XX століття. У цій праці досліджується народ хаси, розглядаються їхні звичаї, закони, релігійні вірування, фольклор та мовні особливості; надається детальний опис їхньої культури та суспільства. На початку книги Гердон знайомить читача з народом хаси, подаючи інформацію про їхнє демографічне розподілення та географічний контекст проживання в горах Хасі та Джайнтія в Ассамі. Він описує їхній зовнішній вигляд, соціальну структуру, характеризовану матріархатом, а також спосіб життя, підкреслюючи їхню веселу та працьовиту натуру. Цей вступ створює основу для глибшого розгляду життя хасі, зокрема їхніх сільськогосподарських практик, домашнього життя та культурних ритуалів, які є невід’ємною частиною їхнього повсякденного існування та допомагають зрозуміти їхню унікальну ідентичність. Гердон також висловлює подяку різним співавторам, підкреслюючи важливу роль їхньої співпраці у підготовці цього дослідження.