«Helgelannin sankarit: Näytelmä neljässä näytöksessä» Генріка Ібсена — драма, написана наприкінці XIX століття. П’єса зосереджена на складних стосунках і конфліктах між персонажами в нордичному середовищі Гельгеланду, зокрема на Ернульфі, місцевому вожді, Сігурді, його заповзятливому другові, та наслідках минулих учинків, пов’язаних із честю й родиною. Зав’язка створює напружену атмосферу, сповнену назріваючих зіткнень, і натякає на теми честі, помсти та динаміки влади в родинних і суспільних структурах. Початок п’єси представляє бурхливу зимову сцену на суворому узбережжі Гельгеланду, де відбувається протистояння між Ернульфом і Сігурдом. Ернульф, який спочатку здається ворожим і агресивним через давню образу, невдовзі вступає в двобій розуму й сили з Сігурдом, який стоїть на своєму. Це призводить до несподіваного примирення, коли вони обговорюють давній конфлікт через викрадених наречених, зокрема доньку Ернульфа Дагні, а також інші взаємини персонажів за участю Гйордіс і Гуннара. У міру того як розкриваються шари союзів, образ і минулих учинків, п’єса готує ґрунт для глибшого дослідження честі й стосунків у цій згуртованій спільноті, провіщаючи подальший конфлікт між персонажами.