„Нові надзвичайні історії“ Едгара Алана По – це збірка оповідань, написаних у середині XIX століття. Ця збірка містить різноманітні мрачні та макабричні твори, які досліджують теми божевілля, смерті та надприродного. Характерний для По стиль передбачає глибоке психологічне аналізування персонажів; читачів занурюються в їхні страхи та одержимості, що надає оповідям моторошного настрою. Вступ до збірки розглядає природу літератури, припускаючи, що те, що багато хто вважає „декадансом“ у літературних творах, може критичити несподівані істини та радощі. Серед перших оповідань – „Демон злочинності“ та „Чорна кішка“, які досліджують елементи людської ірраціональності та темні пориви, що спонукають людей до жахливих вчинків. У „Демоні злочинності“ розповідач роздумує про нез’ясовне бажання робити зло, а „Чорна кішка“ описує процес занурення людини в божевілля під впливом почуття провини та спогадів про свої жорстокі вчинки проти улюбленого тварини. Ці теми психологічних мук та моральної двозначності створюють моторошну атмосферу, характерну для творчості По.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: fr.wikipedia.org/wiki/Nouvelles_histoires_extraordinaires