„Казка про принца-фея та інші оповідання“ Елеонори Геллоуелл Абботт – це збірка коротких оповідань, написаних на початку XX століття. Книга розглядає теми сімейного життя, дива та перетину реальності та фантазії, часто через очі дітей. Перша оповідання збірки – „Казка про принца-фея“ – розповідає про сімейну зустріч на День подяки, під час якої радість від різдвяної ялинки переплітається з появою молодого чоловіка на ім’я Деррі Віллард, який привертає увагу старшої сестри головної героїні – Розалі. У початку оповідання дев’ятирічна розповідачка описує динаміку їхньої сім’ї та кумедну традицію „заквітати“ різдвяну ялинку – процес, що символізує надію та підтримку мрій. Вечеря на День подяки стає фоном для розвитку драми; у цьому контексті представлені різні персонажі сім’ї з їхніми унікальними характерами – мовчазний брат Керол та красива сестра Розалі. Під час спілкування родини, особливо з чарівним новоприбульцем Деррі Віллардом, у діалогах та роздумах проступають теми кохання, очікувань та магії Різдва, що створює основу для чарівної історії, яка розгорнеться далі.