«Octavia Praetexta» Луція Аннея Сенеки та Карла Гозія — римська трагедія, написана приблизно після 65 року н. е. Дія п’єси розгортається протягом трьох днів у 62 році н. е. і зображує розлучення імператора Нерона з його дружиною Клавдією Октавією та його шлюб із Поппеєю Сабіною. У міру загострення політичної напруги й зростання неспокою серед народу філософ Сенека намагається переконати свого імператорського покровителя відмовитися від тиранічних устремлінь. Драма поєднує пророчі видіння, народні заворушення та особисту трагедію й досягає кульмінації у вигнанні Октавії та передчутті неминучого падіння династії Юліїв-Клавдіїв.
Сторінка у Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Octavia_(play)) Римська трагедія, яку раніше приписували Сенекі, але, ймовірно, написана наслідувачем у пізніший період.