„Сатири А. Персія Флакка“ – це збірка сатиричних віршів, написаних у I столітті нашої ери. Цей твір відображає гостру критику автором суспільства, зокрема морального та соціального занепаду Риму. У ньому розглядаються теми добродетелі, пороку та ілюзорності сучасного римського життя; особлива увага приділяється моральній філософії та стоїцизму. Вступ до „Сатир“ знайомить читачів із характерним для Персія стилем – витонченим гумором та гострою критикою. У пролозі та першій сатирі він ставить питання про цінність поезії та мотиви власного творчого шляху, розглядаючи як суспільні проблеми, так і особисті труднощі. Автор критикує поверхневість популярної поезії та розбирається з неспівпадінням ідеалів філософії та практики своїх сучасників. Використовуючи яскраві образи та риторичні запитання, Персій створює гострий аналіз морального ландшафту свого часу, водночас підкреслюючи свій унікальний стиль серед літературної спадщини римської сатири.
Текст цього видання творів Персія переважно є результатом останньої редагувальної роботи Яна (1868 рік) – Примітка.