«Παλιές Αγάπες» Андреаса Каркавітсаса — роман, імовірно написаний на початку XX століття. У книжці розкриваються теми кохання, втрати й труднощів сільського життя в Греції, а також показано переплетені долі її персонажів. Початок твору яскраво змальовує життя села, знайомлячи читача з такими персонажами, як забобонна пападія та змучений внутрішніми проблемами Папавасіліс, які намагаються дати раду складнощам своїх стосунків і суворій дійсності. На початку роману пападію переслідує зловісний сон, що попереджає її про неминучу біду; вона розповідає про нього своєму чоловікові Папавасілісу — хліборобові й священникові, який неохоче виконує своє служіння. Попри її страхи, він відкидає її тривоги й береться до роботи в полі. У розповіді також з’являється Ніколас, який згадує своє минуле та горе від утрати родини, а також передвіщається трагічна доля юних закоханих Аннети й Антоніса, які, попри своє кохання, стикаються з непереборними труднощами. Початок закладає основу сповненої емоцій і напруги оповіді, натякаючи на переплетені історії кохання та життєвих труднощів, що розгортатимуться протягом усього роману.