"Мемуари герцогині де Діно" — це історичний твір за редакцією княгині Радзивілл, написаний у середині XIX століття. Ця праця пропонує відвертий погляд на життя герцогині де Діно, яка згодом стала герцогинею де Талейран, коли вона долає хитросплетіння паризького суспільства і політики протягом 1836-1840 років. Мемуари багаті на особисті анекдоти та роздуми, детально описуючи її взаємини з визначними постатями того часу, зокрема з її знаменитим чоловіком, Шарлем Морісом де Талейраном. Початок мемуарів створює підґрунтя для докладного розгляду політичного ландшафту Франції на початку 1830-х років, починаючи з проникливого коментаря про міністерську кризу в Парижі. Розповідаючи про різні зібрання та події, герцогиня з гумором відзначає дивацтва своїх сучасників і напругу всередині уряду. Оповідь далі розгортається через її спостереження за політичними маневрами, світськими дискусіями та інтимними роздумами про особисте життя, демонструючи її інтелект і соціальну динаміку епохи, сповненої змін.