„Повні збірки короткіх оповідань Джорджа Мередіта“ – це збірка оповідань та прозы, написаних у кінці XIX століття. Ця антологія включає різноманітні історії на теми романтики, пригод та суспільних проблем; вони демонструють унікальний стиль повідання Мередіта та багатогранне зображення персонажів. Перша оповідання збірки – „Фаріна“ – знайомить читача з історичними атмосферами та персонажами; особлива увага приділяється купцю Готлібу фон Грошену та його дочці Маргарите, які стикаються з складностями кохання, честі та суспільних очікувань. Дія „Фаріны“ розгортається в Кельні епохи, сповненої чарівства, але також небезпеки; удача багатого купця та почуття його прекрасної доньки стають центром молодіжних суперечок та рыцарських подвигів. У оповіданні жваво зображується група молодих людей – „Клуб Білої Рози“ – які борються за увагу Маргариты, що призводить до хумористичних та конкурентних ситуацій. У міру розвитку сюжету напруга зростає з появою загрозливої банди барона Вернера; це свідчить про те, що кохання та небезпека тісно переплетені в цій історії, а також попереджає про захоплюючу суміш романтики та пригод, які чекають на героїв – таких як Фаріна, смілива „сторонняя“ особа, та молоді люди з клубу.