„Повні короткі твори Джорджа Мередіта“ – це збірка оповідань та прози, написаних наприкінці XIX століття. Ця антологія містить різноманітні історії, які торкаються таких тем, як романтика, пригоди та соціальний коментар; вони демонструють унікальний стиль оповідання Мередіта та багатогранне зображення персонажів. Перше оповідання збірки – „Фаріна“ – знайомить читачів із захоплюючими історичними подіями та персонажами; особлива увага приділяється купцеві Готтлібу фон Грошену та його доньці Маргариті, які долають складнощі кохання, честі та суспільних очікувань. Дія „Фаріни“ розгортається в Кельні у часи, сповнені привабливостей, але також небезпек; доля багатого купця та його красивої доньки стають центром молодіжної конкуренції та лицарських пригод. У оповіданні жваво описується діяльність групи молодих чоловіків – „Клубу Білої троянди“ – які змагаються за увагу Маргарити, що призводить до кумедних та конкурентних ситуацій. У міру розвитку сюжету напруга поступово зростає; з’явлення загрозливої банди барона Вернера підкреслює, що кохання та небезпека тісно переплетені між собою, що передвіщає захоплюючу історію романтики та пригод, яку досвідять такі персонажі, як Фаріна, смілива „стороння“ особа, та молоді члени клубу.