Книга Артура Гріффітса „В’язниця Мілбанк: експеримент з реформою“ є історичним описом, написаним наприкінці XIX століття. У ній розглядається розвиток, управління та труднощі, з якими зіткнулась в’язниця Мілбанк – важлива установа британської пенальної системи. Детальний аналіз архітектурного дизайну в’язниці, повноважень керівництва, зусиль щодо реформ та життя ув’язнених дає можливість зрозуміти еволюцію практик кримінальної реабілітації того часу. У вступі описуються обставини заснування в’язниці біля Темзи, а також мотиви її створення, зокрема вплив реформаторів на кшталт Джона Говарда та Джеремі Бентама. Також наголошується на архітектурних особливостях в’язниці та початкових планах щодо її управління, з акцентом на прагнення до реформи та реабілітації замість простого покарання. Книга також розкриває ролі різних чиновників, очікування, які висувалися до них, а також перші труднощі, з якими зіткнулося управління в’язницею – зокрема проблеми з поведінкою ув’язнених. Цей контекст створює основу для глибшого дослідження історії цієї в’язниці та показує складнощі управління реформаторською установою.