„Троє чоловіків: роман“ Максима Горького – це художній твір, написаний наприкінці XIX століття. Сюжет розгортається навколо життя трьох чоловіків – Антипи, його сина Якова та брата Терентія – на тлі сільського життя Росії. У романі розглядаються теми самотності, існувальних проблем та пошуків розуміння серед складнощів сімейних взаємин та суспільних очікувань. Антипа Лунєв представлений як побожний чернець, чия минулова біда змусила його присвятити життя молитвам та самотності. Після його смерті сюжет переходить до його синів – Якова, бунтарського та безрозсудного хлопця, та Терентія, боязкого та горбатого чоловіка. У романі показано, з якими викликами стикаються сини, намагаючись розібратися з спадщиною батька та життям у сільській місцевості. Антагоністичні стосунки Якова з суспільством контрастують із спокійною витривалістю Терентія, що демонструє напругу між особистими бажаннями та сімейними обов’язками. Досвід хлопців у протистоянні з жорстокими реаліями життя відображає глибокі міркування Горького про віру, мораль та людську стійкість.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Three_of_Them