«Філіппінські острови, 1493–1898, том 52, 1841–1898» Емми Гелен Блер та ін. — історичний опис, написаний на початку XX століття. Цей том є частиною розлогої серії, що документує 400 років філіппінської історії, зосереджуючись зокрема на іспанському колоніальному періоді з 1841 до 1898 року. У книзі зібрано дослідження й спостереження ранніх європейських мореплавців, а також свідчення про соціально-політичні умови островів, економіку та релігійні впливи в другій половині іспанського правління. Початок цього тому готує ґрунт для глибокого розгляду внутрішнього політичного стану Філіппін і необхідних реформ у бурхливу добу. Він подає висновки сучасних звітів таких визначних постатей, як Сінібальдо де Мас і Хуан Мануель де ла Матта, які наводять безпосередні свідчення про управління островами, економічні труднощі та суспільну динаміку в 1842–43 роках. Текст висвітлює взаємини між іспанською владою та філіппінським населенням, наголошуючи на таких питаннях, як невдоволення місцевих еліт, потреба в системних змінах і складний зв’язок між релігією та управлінням. Загалом вступ передбачає всебічний розгляд глибинних напружень, що сприяли значним історичним подіям, які призвели до кінця іспанського панування.
Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/The_Philippine_Islands,_1493%E2%80%931898