„Fratris Felicis Fabri Evagatorium in Terrae Sanctae, Arabiae et Egypti Peregrinationem“ – це історичний твір, написаний на початку XIX століття. У цьому праці документується подорож середньовічного паломника Фраата Феліціса Фабрі по Святій Землі, Аравії та Єгипті; вона надає уявлення про релігійні звичаї, значущі події та соціально-політичну ситуацію того часу. Автор розповідає про свої враження під час цієї паломництва, підкреслюючи важливість віри та військових традицій, пов’язаних із захистом священних місць. У початку тексту описується момент відправлення Фраата Феліціса та його супутників у паломництво; розповідається про їхні зустрічі по дорозі, виклики, з якими вони стикалися, а також про багату історію місць, які вони відвідували. Нарратив акцентує увагу на релігійній відданості; Фраат Феліціс описує ритуали, церемонії та спілкування як з християнськими, так і з мусульманськими громадами. Текст також досліджує теми благородства та військової честі у контексті поклоніння Святому Гробниці, що створює основу для розгляду проблем віри та пригод, які проходять крізь усю історію цієї подорожі.