„Добро та зло: Роман“ Камілу Каштелу Бранку – це роман, написаний у середині XIX століття. Сюжет обертається навколо Ладислау Тіберіо Мілітана де Віла-Кови – молодого чоловіка, вихованого в умовах суворих моральних принципів у родині з глибокими релігійними переконаннями. У романі розглядаються теми доброчесності, кохання та конфліктів між обов’язками та особистими бажаннями. На початку книги ми знайомимося з Ладислау, якого після вступу його батька до монастиря та смерті матері виховував дядько – отець Пракседес. Атмосфера роману похмура; родина глибоко занурена в традиції та трагедії. У тексті показано внутрішню боротьбу Ладислау, коли він роздумує про своє майбутнє, зокрема про можливість стати священиком під впливом настанов дядька. Водночас він знайомиться з прекрасною Перегріною – сестрою новопризначеного священика, що породжує у ньому несподівані романтичні почуття, які ускладнюють його суворе виховання та особисті амбіції. Таким чином створюється історія, сповнена емоційної глибини та моральних дилем.