«Dialogue» Ентоні Гоупа — літературна промова початку XX століття, що досліджує роль і значення діалогу в художній літературі. Ця праця, виголошена перед членами Англійської асоціації 1909 року, пропонує вдумливий розгляд того, як діалог слугує важливим наративним засобом у різних літературних формах. Тема зосереджена на сутності розмови в оповіді та на тонкощах, що відрізняють ефективний діалог від простого мовлення чи монологу. У цій розважливій промові Гоуп стверджує, що діалог є необхідним для розкриття характеру, розвитку сюжету та встановлення справжнього зв’язку між персонажами і читачами. Він детально розглядає механіку діалогу, розрізняючи вдалі й невдалі приклади, і наголошує на його здатності передавати конфлікт і зіткнення точок зору. Упродовж промови Гоуп показує, як майстерний діалог може збагатити наратив, роблячи сцени більш захопливими й динамічними, і зрештою стверджує, що вміле використання діалогу збагачує літературу і може розкривати глибокі істини про людську природу. Він завершує роздумами про взаємодію діалогу в романах і на сцені, зазначаючи унікальні виклики, які кожне з цих середовищ ставить перед письменником.