„Анастасія: Автобіографія Великої княгині Анастасії Миколаївни“ – це автобіографічне творення, написане у XX столітті. Цей текст надає глибоко особистий погляд на життя Анастасії, наймолодшої доньки царя Миколи II та імператриці Олександри Російської. У книзі розповідається про її переживання з дитинства аж до хаосу Російської революції; детально описується життя її родини до та після їхньої загибелі, включаючи трагічні події, які призвели до їхнього вбивства. На початку автобіографії Анастасія розповідає про свої перші спогади, пов’язані з радістю та тиском, який супроводжував життя члена імператорської родини. У тексті також показано родинні зв’язки всередині імператорської сім’ї, а також моменти дитинства, сповнені жартів та любові. Розповідаючи про своє виховання, вона яскраво описує стабільність та щастя свого життя до того моменту, коли її родина зіткнулась з соціально-політичним хаосом Ранньої Росії XX століття. Цей вступ задає тон для глибокого розгляду теми невинності, втраченої під тягарем королівського життя, тіней майбутньої трагедії та стійкості молодої дівчини, яка опинилась посеред величезних історичних змін.
Авторка стверджувала, що є Анастасією Миколаївною, великою княжною Росії. Сторінка Вікіпедії про цю книгу: en.wikipedia.org/wiki/Grand_Duchess_Anastasia_Nikolaevna_of_Russia