„Гігантські мозки; або Машини, які думають“ Едмунда Калліса Берклі – наукове видання, написане наприкінці 1940-х років. У книзі розглядається еволюція та функціональність перших комп’ютерів, висувається гіпотеза про те, що ці машини здатні виконувати завдання, подібні до людського мислення. Автор обговорює різні типи обчислювальних пристроїв, їхнє значення для розвитку знань та наслідки впровадження комп’ютерів у суспільство. На початку книги автор окреслює мету та обсяг тексту, підкреслюючи з’явлення машин, здатних виконувати складні обчислення та логічні маніпуляції. Берклі вводить поняття „механічних мозків“, описуючи, як вони обробляють та управляють інформацією з надзвичайною ефективністю, часто перевершуючи людські можливості. Ця вступна частина закладає основу для глибших розглядів конструкції специфічних машин, природи мислення та майбутніх перспектив розвитку інтелектуальної техніки.