„Йога-Васішта Махарамаяна“ Валмікі, том 2 (з 4), частина 2 (з 2) – це філософський текст, присвятований онтології та існуванню. Ймовірно, він був написаний кілька століть тому у рамках давньоіндійської літератури. Цей глибокий твір досліджує природу реальності, „я“ та свідомості, переважно за допомогою діалогів між персонажем Рамою та духовних бесід, які веде мудрець Васішта. Початок цього тому закладає основи для глибоких філософських роздумів, починаючись з ізучення існування та його взаємозв’язку з розумом. Васішта стверджує, що світ та наше сприйняття його є лише конструкціями розуму – ілюзорними за своєю природою; для пояснення сутності реальності він порівнює їх зі снами, міражами та художніми відображеннями. У ході дискусій Рама ставить питання про природу існування; текст глибоко розглядає такі теми, як взаємозв’язок невігластва та знань, природа свідомості, а також циклічний процес народження та переродження. Усе це створює багатогранну філософську картину для роздумів читача.