„Рамаяна Вальмікі“, перекладена у віршованій формі Ральфом Т. Г. Гріффітом, є епічною поемою, яка розповідає давньоіндійську історію, приписану мудрецеві Вальмікі; ймовірно, вона була створена на ранньому етапі розвитку індійської літератури. Текст присвячений життю та пригодам принца Рами, який після вигнання зі свого королівства через змови членів королівської родини вирушає у подорож, сповнену обов’язків, кохання та конфліктів. У цій історії розглядаються такі теми, як праведність, відданість та природа добра та зла; ключовими персонажами є Рама, Лакшман та Сіта. Початок цього величного твору починається з прославлення Вальмікі та опису основних чеснот Рами; також висвітлюються ключові аспекти героїзму та доброчесності, а також підготовляється ґрунт для конфліктів, що виникнуть після його вигнання. Далі розповідається про життя Рами у королівському місті Айодхья, про неминучу трагедію його вигнання, спровоковану заздрістю Кайкі, а також про глибоку вірність між ним та його братом Лакшманом, який вирішує супроводжувати його у вигнання. Цей вступ майстерно розкриває початковий конфлікт та характер Рами, водночас наголошуючи на випробуваннях, яким він доведеться пройти, та пробуджуючи інтерес читача до цієї вічної історії про кохання, честь та жертвування.