«Я і самокерування : Есе про існування Арнольда Беннетта» — збірка рефлексивних есе, написана на початку XX століття. Книга належить до жанру особистого й суспільного коментаря, поєднуючи елементи філософії, психології та соціального спостереження. Вона звертається до основоположних аспектів людської поведінки та саморозуміння, а Беннетт досліджує виклики, з якими стикаються люди, керуючи собою, своїми бажаннями та своїми ролями в суспільстві. Центральна тема книги — природа особистої самореалізації, щастя та складність орієнтування в житті, залишаючись вірним собі. У цій книзі Беннетт подає низку есе, що розглядають різноманітні теми, як-от прагнення до щастя, реалії воєнної праці, звичка вести щоденник, самокритика, метушливість і глибші значення моди та суспільних умовностей. Через живі анекдоти та захопливе міркування він критикує поверхове життя — як-от гонитву за насолодою заради неї самої чи сліпе дотримання очікувань суспільства — і натомість заохочує чесне самодослідження та цілеспрямоване життя. Він також розмірковує над обмеженнями й ілюзіями, з якими стикаються люди, над тонкою цінністю повсякденного досвіду та над важливістю приймати себе без заздрості чи надмірного прагнення до загальноприйнятого успіху. У всіх есе Беннетт закликає читачів мужньо зустрічати життя, визначати щастя на власних умовах і цінувати складні спонуки, що формують поведінку, зрештою обстоюючи збалансоване й співчутливе розуміння себе та інших.