"Lost Island" Ральфа Генрі Барбура і Г. П. Голта — морський пригодницький роман, написаний на початку XX століття. Він розповідає про бруклінського підлітка Дейва Галларда, природженого моряка, якого хвилюють оповіді про Південні моря та таємниче затонуле судно — барк «Hatteras», що, за чутками, віз ціле багатство платини. Приваблений обіцянкою пригод, він наймається на судно, пізнає суворі реалії життя в морі й стикається зі штормами, покинутими кораблями та далекими островами. Очікуйте класичних морських гострих відчуттів — ризикованих рятувальних операцій, суперництва на борту й натяків на скарб, — розказаних як подорож дорослішання під Південним Хрестом. Початок роману починається з того, як Дейв чує розповідь старого моряка про те, що той бачив рештки «Hatteras» поблизу островів Фаннінг–Різдва, а вдома з батькових вирізок дізнається, що втрачений корабель колись віз платину. Розпалений принадою моря, він тихцем наймається на пароплав «Pacific Queen», залишає рідним записку й витримує суворе учнівство: доброго, але різкого кока (Барнса), ворожого помічника капітана (Квіка), морську хворобу й важку працю. У середині рейсу екіпаж намагається взяти на буксир покинуте судно «Miriam»; воно затонує, дорі майже засмоктує у вир, а Дейв допомагає помітити й урятувати моряка, що тоне. Обігнувши мис Горн, він вирішує зійти з корабля в Окленді, щоб утекти від злоби помічника, ненадовго зупиняється в добрих місцевих жителів, а тоді — не маючи вибору — наймається на старезний трамп «Kingfisher» до Австралії, одразу шкодуючи про вибір, бо судновий механік ганить машини, що виходять з ладу.