„Чотырі артурыстычні романы“ Хретьена де Труа – це збірка средньовічних оповідань, написаних у другій половині XII століття. У цій праці розповідається про історії чотирьох героїв: Ерека, Кліжа, Івена та Ланселота; кожна з цих історій досліджує теми рыцарства, романтики та пригод, переплетені з високоякісними ідеалами дворянської любові. Ці романи відображають багату традицію артурыстичної легенды, показуючи рыцарів, які беруть участь у благородних пошуках та сражаються за честь та кохання. Початок „Чотирьох артурыстичних романів“ присвячений історії Ерека та Еніды; сюжет починається з двору короля Артура, де оголошують про пошук недосяжного Білого оленя – цей пошук пов’язаний із важливою та потенційно проблематичною традицією. Відомий рыцар Ерек потрапляє у конфлікт після того, як гном та інший рыцар образують даму при дворі; прагнучи відпомстити за її честь, Ерек вирушає у подорож, на якій йому доводиться переживати різні небезпеки та зустрічатися з різними перешкодами. Його пригоди демонструють темы хоробрості та кохання; в кінцевому підсумку Ерек стає частиною романтичних взаємин з Енідою, і їм обіцяють одружитися. Цей роман не лише розповідає про подвиги та пригоды, але також досліджує емоційні та соціальні аспекти дворянського життя у відповідності з канонами рыцарства.