„Весела історія – на прохання“ Едни Фербер – це роман, написаний наприкінці 1910-х років. Сюжет переважно присвятований Джозі Фіфер – акторці, яка згодом стала завідувачкою гардеробу в театральному складі, намагаючись пристосуватися до складних умов нової реальності нью-йоркської театральної сцени. У розповіді підкреслюється різкий контраст між похмурою дійсністю театрального бізнесу та бажанням авторки написати щось більш оптимістичне у післявоєнному суспільстві. У вступній частині читачі знайомляться з життям Джозі, яка працює за кулисами театру, відповідаючи за гардероб невдалих постановок. Діалоги демонструють її незадоволення пануючими похмурими та „реалістичними“ наративами того часу. Джозі зображена як людина із гострим розумом та дещо цинічним поглядом на життя, адже вона прожила багато років розчарувань та труднощів у цій галузі. Через низку коротких епізодів ми бачимо її роздуми про свої колишні амбіції, поточне становище та взаємини з іншими людьми, зокрема з Сідом Ханом – видатним театральним менеджером. Вступна частина створює атмосферу „веселої“ історії, натякаючи на бажання Джозі отримати визнання та побачити щось більш сповнене надії серед всіх трагедій, які оточують її.