„Кларісса Харлоу; або історія молодої леді“ – 8-й том роману Семюела Річардсона, написаний, ймовірно, на початку XVIII століття. Цей том продовжує захоплюючу історію Кларісси Харлоу – молодої жінки з надзвичайною чеснотою та силою духу, яка долає величезні випробування, спричинені родиною та її складними стосунками з либертином містером Лавлейсом. Розповідь демонструє рішучий характер Кларісси на тлі зовнішнього тиску та внутрішніх конфліктів. На початку цього тому наведено серію листів, які свідчать про зростання напруженості між Кларіссою та її родичами, які звинувачують її у помилках. Ця переписка показує погіршення стану здоров’я Кларісси та її безнадійне становище, а також її роздуми про власний вибір та непохитність сімейних зв’язків. У свою чергу, мислення Лавлейса коливається між каяттям та бажанням маніпулювати Кларіссою; він прагне її прощення, водночас шукаючи способи повернути її до себе. Вступний розділ створює драматичну атмосферу, сповнену емоційної глибини та конфліктів, що покладає основу для глибокого розгляду питань кохання, честі та суспільних очікувань.