Кніга „Піза“ анонімного автора – це історичний трактат, написаний, ймовірно, у кінці XIX століття. У ній розглядається багата культурна та архітектурна спадщина італійського міста Пізы, детально аналізується її значення для мистецтва, архітектуры та історії, особливо в Середньовіччі, а також її вплив на європейську цивілізацію. Книга починається з опису подорожі автора до Пізы, акцентуючись на тому, яке враження справляє італійське мистецтво на читача після прибуття. Автор розповідає про свої враження від подорожі з Лукки, а також про красу пейзажів на шляху до Пізы, зокрема про монументальні пам’ятки міста – знамениту площу Дуомо та її вражаючі споруди: собор, похилу вежу та купол церкви. Текст наповнений ностальгією та благоговінням; автор згадує попередні візити до Пізы та спогади, пов’язані з її мистецькою величчю. Детальний опис історичного значення та архітектурної краси Пізы створює яскраву картину її минулого з самого початку розповіді.