„Римське питання“ Едмона Абуа – це історичний твір, написаний у середині XIX століття та глибоко розглядає політичні та соціальні напруження, що існували навколо Папських держав та авторитету Папи Римського на тлі великих змін у Італії. У книзі критично аналізується структура Папського уряду, проблеми підданих та парадокси подвійної ролі Папи як духовного лідера та світського правителя; для цього автор використовує власні спостереження та сучасні аналізи. Вступ до тексту є передмовою, у якій описані обсяжні дослідження автора та мотиви написання цього твору. Автор розповідає про свої початкові враження та труднощі, з якими зіткнувся під час підготовки матеріалу на тлі політичних суперечок, особливо опору з боку Папського уряду. Він також звертає увагу на, на перший погляд, пригноблююче правління Папи Римського, абсолютна влада якого спричиняла незадоволення серед підданих, які прагнули реформ та кращого управління. Цей розділ ефективно створює основу для дослідження складностей римської політичної ситуації, підкреслюючи незадоволення як священиків, так і світських осіб щодо управління Папськими державами, а також передвіщаючи подальші обговорення класових конфліктів, соціальних проблем та необхідності незалежності Папи від світської влади.