„Чарівництво“ Шарля Луандра – це історичний трактат, написаний у середині XIX століття. У цьому об’ємному дослідженні розглядаються вірування та практики, пов’язані з чаклунством, магією та оккультизмом на протяжі всієї історії, з особливим акцентом на Середньовіччя та його перетворення з давніх традицій. Луандр розбирає різні форми чаклунства, посилаючись на біблійні цитати, культурні практики та суспільне сприйняття магії від античності до появи християнства. У вступі до „Чарівництва“ дається загальне уявлення про цю тему; розглядаються категорії оккультних наук та їхнє історичне значення. Луандр підкреслює універсальність вірувань у магію, її зв’язок із релігією та наукою, а також її еволюцію протягом часу. Він проводить паралелі між давніми магами та середньовічними чаклунами, порівнюючи їхні практики та соціальну роль. Цей вступ закладає основу для подальшого ґрунтовного аналізу, запрошуючи читачів до глибокого та іноді мрачного дослідження людської цікавості, бажання влади та вічної захопленості надприродним.