«Старі англійські бібліотеки» Ернеста А. Севіджа — це історичне дослідження, опубліковане на початку XX століття. У ньому розглядаються створення, збирання та використання книг у Середньовіччі, зокрема в контексті англійських бібліотек і монастирського життя. Імовірно, книга досліджує значення книг у формуванні літературної культури того періоду, наголошуючи на ролі монастирських установ у збереженні та поширенні знань. На початку книги розкривається значення книг у ранніх ірландських монастирях, підкреслюється їхня подвійна роль як засобів духовної побожності та інтелектуальних пошуків. Севідж розглядає історичний розвиток монастирських практик, що надавали пріоритет літературним студіям, описуючи таких постатей, як святий Патрик і святий Колумба, як визначальних для цієї трансформації. Текст створює підґрунтя для розуміння того, як ці ранні практики заклали основу для виникнення бібліотек і культури книготворення в Англії, а також як різноманітні впливи чернецтва формували освітню діяльність упродовж Середньовіччя.