„Ренесанс в Італії, томи 6 та 7“ Джона Аддінгтона Саймондса – це історичний труд, написаний наприкінці XIX століття. Цей твір є продовженням досліджень Саймондса італійської культури епохи Ренесансу, присвятованих зокрема Католицькій реакції та подальшим змінам в італійському суспільстві після цього періоду. У книзі розглядаються величні досягнення італійської культури XV–XVI століть, а також сили, які перешкоджали її розвитку. У вступі автор пояснює своє бажання детально проаналізувати Католицьку реакцію як реакцію на бурхливий розвиток мистецтва та інтелектуального життя епохи Ренесансу. Передмова показує, що обговорювані в попередніх п’яти томах теми досягли свого кульмінаційного розвитку; це створює основу для аналізу соціально-політичних змін в Італії, які призвели до появи придушливих сил під час Контрреформації. У тексті також підкреслюється тісний зв’язок між Іспанією та Папством, аналізується, як ці впливи змінили долю Італії, призводячи до втрати її культурної та політичної автономії. Цей вступ слугує основою для детального розгляду складних процесів, які визначали історичний шлях Італії після епохи Ренесансу.