„Казки села“ Альберту Леала Баррадаса Монтейру Браги – це збірка оповідань, написаних на початку XX століття. Дії цих творів, ймовірно, відбуваються у сільській Португалії; головними персонажами є двоє літніх мельників – Еусебіо та Ансельмо – та їхні родини, які долають особисті та спільнотні виклики на тлі історичних потрясінь. Оповідання розглядають теми кохання, втрати та соціальних взаємин у сільському житті, даючи уявлення про простий, але глибокий спосіб існування людей. У вступній частині збірки ми познайомлюємося з двома літніми мельниками – Еусебіо та Ансельмо, які ділять глибоку дружбу та тісний зв’язок із своїм сільським оточенням. Однак осінні дощі підвищують рівень річки, яка розділяє їхні млини, що обмежує їхню спілкування та підкреслює наслідки старості. У подальшому дія переходить до їхніх дітей – Симона, сильного сина Еусебіо, та Маргариди, енергійної доньки Ансельмо; між ними розвиваються глибокі почуття. Проте на тлі громадянських заворушень та війни виникає трагедія: Симона призивають до армії, що спричиняє емоційні страждання, особливо для Маргариди. Цей вступний епізод задає грубий тон усій збірці, підкреслюючи суть життя в селі, яке характеризується як особистими зв’язками, так і соціальними викликами.