„Розум, рух і монізм“ Джорджа Джона Романеса – філософська праця, написана наприкінці XIX століття. У тексті досліджується складна взаємозв’язок між розумом, рухом та поняттям монізму; розглядаються різні філософські погляди, включаючи спіритуалізм і матеріалізм. З наукової точки зору Романес аналізує фізіологічну основу психічних процесів та висуває моністичну концепцію, спрямовану на узгодження дуалізму „дух-тіло“, поширеного в філософській літературі. У вступній частині праці автор розглядає історичні погляди в психології та представляє ключові теми, які будуть розвиватися далі у тексті. Романес аналізує ранній внесок Томаса Гоббса в психологічну думку, зокрема щодо взаємозв’язку між рухом та сприйняттям; детальніше розглядає механізми нервової системи та їх зв’язок із розумом та свідомістю. Висувається основна аргументація про те, що знання по суті пов’язані з рухом, що закладає основу для подальших обговорень монізму в праці. Це створює умови для глибокого дослідження взаємодії розуму та матерії, а також критики матеріалізму на основі детального розуміння поняття свідомості.