„Келих Верлена“ Еміліо Карре – це збірка есе та наративних портретів, написаних на початку XX століття. У цій праці розглядається життя та боротьба різних митців, поетів та особистостей, пов’язаних із богемним способом життя, зокрема відомого поета Поля Верлена та інших видатних літературних діячів того часу. Книга досліджує такі теми, як геніальність, алкоголізм, відчай та трагікомічна природа їхнього життя та творчості. На початку розповіді ми зустрічаємо Поля Верлена, зображеного як трагічну постать, поглинуту невгамовною жагою до алкоголю, що призвело до його загибелі. У тексті детально описується життя поета: його звички пити, спілкування з шанувальниками та друзями, а також меланхолійна атмосфера Парижа, в якому він намагався створювати свої видатні поеми. Карре передає дуальність існування Верлена – як відомого літературного діяча, так і жалюгідного алкоголіка, розмірковуючи над тим, як його геніальність перепліталась з його трагічним способом життя. Це створює основу для трагікомічного аналізу долей інших митців, які зазнали подібної долі.