„Сни анархіста“ Уго Міоні – це роман, написаний, ймовірно, у кінці XIX століття. У ньому розповідається про життя двох контрастних персонажів – літнього, авторитетного чоловіка та пристрасного молодшого анархіста – які ведуть глибокі діалоги про життя, філософію та боротьбу проти суспільних норм. У їхніх розмовах чітко відображаються ідеї екзистенціалізму та боротьби за свободу від релігійного та державного гнету. Роман починається з опису цих двох персонажів, які сидять у кімнаті з елегантним інтер’єром, п’ють вино та курять. Літній чоловік висловлює холодний, розрахунковий погляд на життя, стверджуючи, що людська душа прикута до різноманітних обов’язків та зв’язків; молодший чоловік же запалено захищає свої ідеали особистої свободи та переконання в анархізмі. Їхня розмова розкриває гнів молодшого чоловіка щодо суспільних інститутів, особливо релігії, яка, на його думку, обмежує як тіло, так і душу людини. У міру загострення дискусії стає зрозумілим, що молодший чоловік готується до насильницьких дій як вираження своїх переконань, що покладає основу для подальшого конфлікту та драматизму.