„Життя індіанської дитини“ Чарльза А. Істмана – це збірка автобіографічних оповідань, написаних на початку XX століття. Книга дає уявлення про життя та культуру дітей корінного населення Америки, зокрема з точки зору Істмана, який належав до племені сіу. Розповідаючи про своє дитинство, він прагне показати простоту та красу індіанського дитинства на тлі жорстоких реалій, з якими стикалося його народ. У вступі до книги читачі дізнаються про перші роки життя Істмана у племені сіу, зокрема про час, проведений під опікою своєї бабусі. Він детально описує спогади про своє немовлятство, розповідає про культурні традиції – церемонії наречення та дитячі ігри – а також згадує про труднощі, з якими стикалося його народ у періоди бурхливого розширення територій Америки. Ми дізнаємося про його теплі стосунки з бабусею та життєві уроки, які вона навчила його; особлива увага приділяється значенню природи та поваги до навколишнього середовища у вихованні індіанських дітей. Цей ностальгічний опис закладає основу для наступних, багатогранних історій, які запрошують читачів зрозуміти та оцінити суть індіанського дитинства.