„Паніслам“ Г. Ваймана Бері – це політичний та соціальний аналіз, написаний на початку XX століття. У тексті розглядається панісламістський рух, зокрема його наслідки під час та після Першої світової війни, а також представлено його як відповідь мусульман на зовнішнє експлуатування їхніх ресурсів. Бері ґрунтується на своєму багаторічному досвіді роботи в мусульманському світі, щоб надати глибокого розуміння як історичного контексту, так і сучасної актуальності панісламізму. У вступі до книги автор викладає свої цілі та підхід до написання праці, підкреслюючи, що вона призначена для широкого кола читачів, які бажають зрозуміти складнощі, пов’язані з ісламом та його глобальним впливом. Бері наголошує, що панісламістський рух не є лише релігійним явищем; він виникає з практичної потреби у об’єднанні мусульман перед загрозами з боку немусульманських держав. Він описує історичні витоки та багатогранний характер панісламізму, розглядаючи його значення в контексті глобальної політики, соціальної згуртованості мусульман та потенційного впливу на міжнародні відносини у бурхливу епоху війн та колоніальних інтересів.