„Диво“ Дж. Д. Бересфорда – це роман, написаний на початку XX століття. У ньому розглядаються теми інтелекту, аномалій та суспільних уявлень щодо них, насамперед крізь призму дивовижної дитини на ім’я Віктор Стотт. Оповідь присвятована Джинджер Стотт – амбітній крикетистці, чий життя зазнає несподіваних змін через надзвичайні властивості її сина. На початку книги розповідач описує сцену в потязі: жінка з незвичайною дитиною привертає увагу інших пасажирів; вигляд цього малюка викликає одночасно захоплення та огиду. Розмова розкриває про захисну поведінку матері та реакції оточуючих, підкреслюючи напругу між нормальністю та аномалією. Ця зустріч натякає на складність характеру Віктора Стотта та виступає в якості прелюдії до розгляду його унікального дитинства та труднощів, з якими стикалась його родина.